Затерянные корабли

Гуси белые, гуси серые,
Очи строгие, мысли смелые;
Вы, куда опять? Как далек ваш путь?
Сильных крыльев взмах не дает уснуть.
Пролетят внизу и моря, и льды,
Где-то из окна, мне помашешь ты.
Улыбнусь в ответ, но далек твой свет,
Оглянусь опять - вот, его, уж, нет.
Не грусти, не плачь, я гусей перо
Запущу с теплом за твое окно.
Ты возьмешь его и напишешь стих
Про гусей полет и про песню их -
"как однажды, вдруг, на исходе дня
с этой стаей вновь, появился я..."
Гуси белые, гуси серые...
Сильных крыльев взмах не дает уснуть...


Сон
Сергей Германик


http://www.stihi.ru/2014/05/21/5508



Плейкаст « ... ЗАТЕРЯННЫЕ КОРАБЛИ ... »




поёт Таисия Повалий



ПОВАЛИЙ Т. Цвіте терен



Цвіте терен, цвіте терен, листя опадає.
Хто в любові не знається, той горя не знає,
Хто в любові не знається, той горя не знає.

А я молода дівчина, та й горя зазнала.
Вечероньки не доїла, нічки не доспала,
Вечероньки не доїла, нічки не доспала.

Соло.

Візьму в руки кріселечко, сяду край віконця.
Іще очі не дрімали, а вже сходить сонце,
Іще очі не дрімали, а вже сходить сонце.

Модуляция.

Хоч дрімайте, не дрімайте, не будете спати.
Десь поїхав мій миленький іньшої шукати,
Десь поїхав мій миленький іньшої шукати.

Цвіте терен, цвіте терен, листя опадає.
Хто в любові не знається, той горя не знає,
Хто в любові не знається, той горя не знає.