А найкращі вірші – як найкращі кохані:
Зазирають у вічі найгіршої миті.
І встигають цілунком чоло освятити.
І сказати, що поруч вони – не востаннє.
І виходить, що наміри в них не різняться:
Стати рідними і від самотності вкрити.
Шепотіти, що люблять. І справді любити.
І вірші, і кохані – однаково сняться.
Вже давно усвідомив: даремно страждаю –
Ні вірші, ні коханих не слід ревнувати...
Та ніколи уже не навчуся чекати –
Тих віршів, що пишу, тих жінок, що кохаю...
А найкращi вiршi - як найкращi коханi
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117041611556
Свидетельство о публикации №117041611556
Рецензии