Черговий ранок
зірки тануть у височині.
Листя вже знову
жовтіють, любов'ю
запізнілою хворіють.
Подзвони, подзвони,
подзвони, серце
стукає стогнучи.
Подзвони, подзвони,
подзвони, навіть,
якщо поруч інша.
Подзвони, подзвони,
подзвони, адже
розплатилася сповна, я.
Подзвони, подзвони,
подзвони, Душа не замовкає.
Подзвони, подзвони,
подзвони, як магнітом
манить.
Подзвони, подзвони, подзвони,
сам про це дізнаєшся.
Ти мимо пройдеш,
опущу очі,
ніби не помітила,
щоб не прочитав ти в них гірку відмітину.
У твоєму Житті все визначено,
а в моєму не передбачувано,
зберігала вірність,
а розплатився
кожен прожитий день,
"молоком за шкідливість".
Черговий ранок...
© Copyright: Белякова Светлана Николаевна, 2017
Свидетельство о публикации №117041406468
Свидетельство о публикации №117041406468
Рецензии