А у неi вуста, як на тих-на рекламних-малюнках
мимоволі зупиниться поглядом кожен з мужчин.
Ідеальні і колір, і лінія... Губ візерунки
є натхненням, і навіть не хочеться інших причин...
А вона усміхається так, що, коли не готовий,
можна з'їхати з глузду, трапляється часом й таке.
А у неї іще про запас – чорні-чорнії брови,
і свідомість мужчини зривається – в штопор, в піке.
А про очі її я хіба не сказав? Є і очі:
наче Всесвіт – глибокі, бездонні – як сенс красоти.
І коли я оці компліменти кажу проти ночі,
усміхається Всесвіт: "А не перебільшуєш ти?".
Свидетельство о публикации №117041307755