До Л ни
Миросвітная, незбагненна.
Прокидайся, моя жадана,
Ніби шовком уся ти ткана.
Ти скажи мені, обережно
Чи життя на двоїх безмежне?
Ти скажи мені, тільки тихо,
Чи бува на землі та втіха...
Ти не скажеш, я не питаю,
Що на серці своєму маю.
Тільки свічку вночі запалю
Вогонь впою в своєму жалю.
Дай рученьку свою біленьку,
Щоб сплестися у танцю, миленька.
Оксамитові плечі цілую,
Я заплющую очі і тлію,
Лиш про тебе єдину такую
Так невтомно та лагідно мрію.
Свидетельство о публикации №117041304320