Всю нiч цiлував оптимiстку
Сміялась над кожним слівцем.
Осяяла усмішка риси,
І щастям світилось лице.
У храмі жіночого сміху
Стаю на коліна, молюсь.
Дістану якщо на горіхи –
То жартами я відкуплюсь.
Всю ніч оптимістка сміялась.
Благала: «Ще... Ще анекдот...».
І знову, і знов підставляла
Цілункам усміхнений рот...
Свидетельство о публикации №117041300281