Борис Олийнык. Песня. М. Т. Рыльскому

Катись полем, перекати-поле,
Перейди речку боли,
Где сошлись сёстры: топОля
И калина с вербОю.

Поспрашивай у них, перекати-поле,
Почему склонились тоскою
Над шляхом - молодая топОля
И калина с вербОю?

Отвечали сёстры ему в туге:
 - А плакать уже не сила.
Несут в песню побратимы-други
Нашего Максима.

Ох, отпело сердце, отболело -
Не разбудишь, не приветишь.
Голова его на облачко белое
Опустилась навеки.

...А как месяц полный уродился,
К сёстрам из-за яра
Пришёл тихо, низко поклонился
Кучерявый явор.

 - Кто ты? - сёстры среди шляха стали, -
Да какие несёшь ты вести?
И сказал им явор тонкостанный:
 - Я - Максимова Песня.

              Пісня. М.Т. Рильському

Котись полем, перекотиполе,
Перейди річку болю,
Де зійшлися посестри: тополя
І калина з вербою.

Поспитайся їх, перекотиполе,
Чом схилились журбою
Понад щляхом - молода тополя
І калина з вербою?

Відказали сестри йому в тузі:
 - А вже плакать несила.
Несуть в пісню побратими-друзі
Нашого Максима.

Одспівало серце, одлюбило -
Не збудить, не покликать.
Голова його на хмарину білу
Опустилась навіки.

...А як місяць повен уродився.
До сестер із-за яру
Прийшов тихо, низько поклонився
Кучерявий явір.

 - Хто ти? - сестри серед шляху стали, -
Та куди йдеш так пізно?
І сказав їм явір тонкостанний:
 - Я - Максимова Пісня.