Ви не думали, як це приємно: ходити по хаті,
прислухатись до кожного кроку, щоб тиш вберегти, –
через те, що хвилину тому у сусідній кімнаті
ледь заснула маленька дитина, яку любиш ти?
Ви не думали, що у маленьких – і сни невеличкі:
Мама, тато, улюблена іграшка, сміх дідуся?
І напевно іще та дитяча улюблена звичка:
щоб сім’я була вдома – щоб разом родина уся...
Все навшпиньки – навколо дітей і онуків – навколо...
До нестями любити – так люблять квітки навесні.
І за ними, як ходять планети за сонцем, – по колу...
І тоді, як не сплять, і тоді, як сміються у сні...
Ви не думали, як це приeмно - ходити по хатi
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117041108828
Свидетельство о публикации №117041108828
Рецензии
