Перемiряю вiдстань...

Перемірюю відстань від кави до ліжка,
Час найвищий над ранок кормити  синицю,
У зачинені двері постукати й нишком
Ще  спросоння тобі розповісти,  що сниться.

Як світами пливла в хмарах теплих і п’яних,
Ну а ти цілував  неприкриті  предпліччя,
Шлях Чумацький курився димами  кальянів,
Стрічку –міст  простягаючи  з ночі у вічність.

Лікар-час не зробив нас іржавими досі…
ПрИйшла осінь заграє  так щемно  на скрипці
Чардаш  Монті,  смичком  із рудого волосся
І приклеїть листочок кленовий на шибці.


Рецензии