Неквапно мольфар на зимівлю замкне стодоли,
І файку розкурить, розчулившись сумом трембіти,
В загаті сховає до літа тепло для бджоли,
Під стріхою справдить на дотик, чи висохли квіти.
Приборкає вітер, песям* приластивши до ніг,
Прислонить рамена до живого родинного древа,-
Вгодованим грушам подякує і в сто доріг
Спровадить підводи з політньо-люцерновим мревом, -
У ранки-світанки, полонини, гори - плаї .
Заходиться знатник** замовляти плови*** на зіллі,
Вельоном туманів верхів’я смерек помаїть,
І зайшлі троїсті з дощами заграють весільну.
***
Песя* - (гуц.) цуцик, щеня;
Знатник** - (гуц.) – чаклун, мольфар;
Плови ***– (гуц.) – сильна буря, негода
Мольфар i осiнь
© Copyright: Фиолетта, 2017
Свидетельство о публикации №117041110249
Свидетельство о публикации №117041110249
Рецензии