Це я не допив цю малу фiлiжаноньку кави. М. Форма

http://www.stihi.ru/2017/04/10/9207


Оригінал:


...Так – це я не допив цю малу філіжаноньку кави.
Але хай-но у мене залишиться ще на столі.
Ворожити захочу. На гущі... А що? Для забави.
Таємниці про себе дізнаюсь – великі й малі...

Усміхаюсь – не знаю, чи кавовий вдасться перфоманс.
Ось доп’ю, і тоді якось чашечку переверну.
Треба фокусам цим для початку навчитися вдома,
Щоби тут не попасти, на гріх, в обстановку смішну...

Не умію… А може, когось, хто уміє, просити?
Ця брюнетка – за столиком поруч – скучає сама:
Може, саме із нею на гущі удвох ворожити?
Втаємничимось, навіть як досвіду в неї нема...


Переклад з української Світлани Груздєвої:


…Каюсь, я не допил крохотулечку-чашечку кавы*.
Только пусть же побудет немного ещё на столе.
Ворожить захочу. Да, на гуще…А что? Для забавы.
Тайны я про тебя все узнаю в кафе, в полумгле.

Усмехаюсь – не знаю, удастся ль кофейный перфоманс**.
Вот допью, а  потом нужно чашечку перевернуть.
Надо б фокусы эти освоить, конечно же, дома:
Не попасть ненароком в смешной ситуации суть…

Не умею…А может, просить мне того, кто умеет?
Вон, брюнетку-соседку: скучает она всё равно…
И на гуще вдвоём ворожить станем слаженно с нею?
Сможем уединиться, хоть опыта нет для кино…


* - кофе (на укр.)
**- обычно уличное представление,
    здесь – в кафе
    коллаж мой