I де знайти чарiвне зiлля?

І де знайти чарівне зілля
Щоб загасити цей жагучий біль?
Де брати сили?Де шукать розраду?
Коли нема, немає більше сил...

І що робити кожен раз в кімнаті,
Де бачу, відчуваю я тебе.
Де кожна річ говорить:"Рідний синку,
Не вистачає,чуєш, нам тебе!"

Не вистачає погляду, обіймів
І посмішок усіх твоїх.
Я просто гола зараз перед Богом,
Не виплакати сліз моїх...

Кого питати:"І навіщо?!"
Кого питати:"Ну за що
Нас розлучила ціла вічність,
Дорога, швидкість, гололід?" Кого?

Якщо це кара Божа, то ясніше
Скажи , що знову роблю я не так?
Чому втрачати вміти -- необхідність
І часу нашого недобрий знак?

Чому не виховала в ньому обережність?
Чому не зупинила, не знайшла
Слова , потрібні перед виїздом у вічність,
Не настояла на своєму, не змогла?

Якщо тепер я маю зрозуміти
Всіх тих, хто втратив рідних на війні,
В хворобах, у нечесних битвах,
В дорозі, у далекій стороні...
Ну що ж, тепер я всіх їх розумію
І відчуваю цей нестерпний біль,
І розділити хочу, приглушити,
Не насипАти ненароком в рану сіль...

Все відбувається в житті недАрма.
Все трансформується, кудись біжить.
І Сонце світить в небі коли хмарно,
Коли дощить і всюди грім гримить.

Можливо там ти будеш обережним.
Можливо там ти довше проживеш.
Можливо там не будеш таким впертим,
Батьківських слів дослухаєшся теж.

Можливо там у тебе будуть діти,
Дорослі розлетяться в різні бОки...

І тільки фото й небеса таємні свідки:
Які щасливі ми були усі ці рОки!


Люблю тебе, синочок.Твоя мама.Цьом.
09.04.17р.