Вона подала руку, цю прозору руку на тлі чорного неба.
Чорного байдужого неба.
Тебе лякають зірки? - спитала.
Так спитала.
Він хотів подивитись їй у очі, але згадав, що неможна, і лише щільніше обхопив її руку.
Тебе лякають зірки? – спитала.
Так спитала.
І він відчув, як клякнуть їй ноги, як вона обважніла у його долоні – йти було, наче у сні, у якому грузнуть ноги.
«Навіщо це мені? Як ця невагома ноша набуває такої ваги для мене, що я готовий все покинуть
… все покинуть і полинуть
Якісь старі борги, старе життя, відлуння якихось інших життів…Навіщо це мені?»
І все ж стискав її руку все сильніше.
Тебе лякають зірки? –
так спитала.
Тебе лякають зiрки?
© Copyright: Олись Лапковский, 2017
Свидетельство о публикации №117040706897
Свидетельство о публикации №117040706897
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.