Вибачай, що забрала час –
я дзвонила на мить, не більше,
щоб подякувати за вірша,
я так завжди дзвоню щораз.
Вибачай, подзвоню іще –
ти щоразу торкаєш душу.
Я і хочу дзвонити, й мушу:
вірш – долонею на плече...
Вибачай, я забрала мить,
ти простиш, я на це надіюсь.
Я писати віршів не вмію,
та твоє – як моє – болить...
Вибачай, що забрала час
© Copyright: Миклош Форма, 2017
Свидетельство о публикации №117040710637
Свидетельство о публикации №117040710637
Рецензии
