Кримезна постать схилена злегка,
В очах блистить сталевий холод.
Підпершись на руків'ї власного меча,
Обводить поглядом усе довкола
Тіла лежать від заходу до сходу,
Сплетінням стріл, мов інеєм покриті.
Життя віддали за чиюсь свободу,
Хоробрі в серці й духом гордовиті
Встромлені в землю вістря крижані,
Тяжких мечів Небесного гатунку.
Братів по зброї полягло тут тисячі
Стікає кров по чорних обладунках
Останній лицар серед них стоїть
Мученик долі й перемоги нелегкої
Він закарбує в пам'яті цю мить,
Він знає, що тепер вони - герої!
Последний Рыцарь. Стих 1
© Copyright: Механический Песец Над Пропастью, 2017
Свидетельство о публикации №117040600374
Свидетельство о публикации №117040600374
Рецензии