Квiтка Цiсик

Четверте  квітня  -  славні  роковини,
Життя  як  блискавка  і  неповторна  мить,
Співець  великої,  єдиної  родини
Зорею  в  Україні  і  над  Світом  височить.

«Сидить  дівча  над  бистрою  водою»…
«Два  кольори»  в  вустах  її  струмить,
«Ніч  така,  Господи,  місячна,  зоряна»,
Духмяна  «Черемшина»  квітне  і  пестить.

Не  вичерпне  таланту  джерело,
Легенда,  ангел  на  небесних  крилах,
Пісенне  сонце  над  Вкраїною  зійшло:
Чарівність,  ніжність  і  магічна  сила.

Народ  співучий  і  душа  пісенна,
Талантів  море  та  такого  не  було:
Народжена  в  Америці  і  тілом  іноземна,
А  українство  в  ній  вершини  досягло.

Сльозами  щастя  і  на  вічну  пам’ять,
Кровинка  рідна,  світлий  соловей,
Україна  слухає  і   зажди  буде  славить
Одну  із  кращих,  нею  удочЕрених  дітей.
                4.04. 2017р., Київ


Рецензии