Не зчулись ми... Нина Трало
Оригінал:
Не зчулись ми, як літо проминуло
І жовта осінь заверта з доріг.
Сріблястим снігом скроні огорнуло –
Зима ступає на життя поріг.
Літа промчались, наче метеори,
Освітлюючи нам оті шляхи,
Що виплітали зустрічі узори
І райдугою стали на дахи.
Тих літ вогонь палахкотить яскраво
І кожен промінь очі золотить.
На пройдених стежках пожухли трави,
А запах їх і досі нас п’янить.
Усе змінилось, лиш серця незмінні,
Зосталися такими, як тоді,
Коли синіли небеса осінні
І душі поєднались молоді.
27.02.2017 р.
Переклад з української Світлани Груздєвої:
Не свыклись мы, как лето пролетело,
И осень в жёлтом – на кресте дорог.
И нити серебристые продела
В виски: зима ступает на порог.
Года промчались, словно метеоры,
Высвечивая – вывернулись вспять,
Чтоб показать нам прежние узоры,
Что радугой над крышами стоят.
Тех лет огонь пылал не для забавы,
И каждый луч позолотил нам дни.
На пройденных путях пожухли травы –
Их аромат и до сих пор пьянит.
Всё изменилось, только неизменны
Сердца остались наши ...как тогда.
Когда синели небеса осенне,
Соединились души навсегда.
Свидетельство о публикации №117040506882
Спасибо, Светлана.
С теплом -
Нина Трало 05.04.2017 21:14 Заявить о нарушении