Блюз. Я у мiстi твоeму. Не йди. Не бiжи

Я – у місті твоєму... Не йди. Не біжи. Просто – знай.
Відчуття неповторне – знаходитись в місті твоєму.
Вічне місто твоє – про закоханих вічна поема.
Я приїхав надвечір – не знай... Відпочинь... Засинай...

Засинай – я бродитиму містом твоїм, наче тінь.
Я настільки вповільню свій крок, що і тіні не снилось.
Може, просто відчую, як серце інакше забилось, –
біля кожного з храмів я тихо промовлю: «Амінь»...

Налітайся у снах – я за кожен твій сон помолюсь.
Хоч у снах відпочинь – ти удень стільки встигла зробити...
А допоки ти спиш – буду місто до ранку любити.
Я – у місті твоєму... Я – поруч... Я – твій... Я – люблю...

......................
http://www.stihi.ru/2017/04/05/6430

Фили-Грань
                Вольный перевод с украинского:

Вот – я в городе этом. Твоём. Не встречай. Просто – знай.
Что за странное чувство – быть там, где и ты… Сад Эдема…
Я твой город постиг – это вечного счастья поэма.
Я приехал под вечер – не знай. Отдохни... Засыпай...

Я лишь тень… Засыпай – разве тени тревожат богинь?
Так шаги невесомы мои, что и тени не снилось.
Я почувствую, может, как сердце иначе забилось –
Возле каждого храма я тихо промолвлю: «Аминь»…

Налетайся во снах – каждый сон твой я благословлю.
Беззаботной побудь – чтоб во сне хоть тревоги стихали…
А покуда ты спишь – я твой город осыплю стихами.
Я – приехал в твой город… Я – рядом… Я – твой… Я – люблю…