Вам не збагнути всі мої печалі,
Душі тривоги та сум'яття в чорній млі.
Птахів, що в синім в небі прокричали,
Що вічного немає на землі.
Коли стоїш над прірвою без краю,
Занісши ногу на останній крок,
Буття безглуздість разом відчуваєш,
Коли вся сутність лине до зірок.
Й тому так хочеться із ранами душею
Залишитись в одинці, сам на сам.
Любов свою пронісши над землею,
Віддати в дар безмежним небесам.
***********************************
оригинал Татьяны Мурадовой:
Вам не понять моей печали
Души смятение во мгле
И птицы в небе прокричали
Что вечного нет на земле
Когда стоишь над пропастью
Ногу занеся
То ощущаешь фибрами
Всю сущность бытия
И потому так хочется
Раненной душе
Остаться в одиночестве
С любовью в тишине
08.05.16
картинка из Сети
Вам не збагнути...
© Copyright: Георгий Олегович Хват, 2017
Свидетельство о публикации №117040511389
Свидетельство о публикации №117040511389
Рецензии