Станцюй, красуне, мені радості танок,
нехай життя сумне на мить забуду.
Косу твою товсту, заплетену в вінок,
я вже до смерті пам’ятати буду.
Станцюй, богине, мені величі танок,
візьми за руку й відведи до раю.
За довгий вік немало бачив я жінок,
та кращої повік не пригадаю.
Станцюй, любове, мені пестощів танок
і поведи за обрій-видноколо.
Полинь зі мною в чисте небо, до зірок,
в блаженстві закружляємо довкола.
Станцюй, Осірісе, вже й вічності танок,
він душу холодить і серце крає.
На голові терновий не дарма ж вінок
всю плоть мою на шмаття розриває.
03.04.2017
Станцюй менi
© Copyright: Олександр Мачула, 2017
Свидетельство о публикации №117040305396
Свидетельство о публикации №117040305396
Рецензии