Хлопці йдуть воювати, щоб відчути війну
І старцями - серцями згодом бути в боргу,
Щоб колись совість терпка з’їла серце до дна,
Все життя пам’ятати, що зробила війна.
Хлопці йдуть заложити тіло й душу свою -
Не родити дитину, вбити брата й сім’ю,
Щоб наснилися очі, тих кого убивав,
Дерти культу до крові, що в бою відірвав.
Чути постріли бою, брат на брата в бою,
Пам’ятати дитинство як дружили в роду,
А тепер Брат загинув. Вічна пам'ять йому…,
Та за нього горілку пити сиву міцну…
На могилі зеленій квіти рясно цвітуть,
Не потрібні ті гроші олігархові тут,
Де оті олігархи - хитрі лиси війни,
Де оті бригадири, заморські ті пси?
Де був розум і мудрість молодих отих літ,
Став не батьком - героєм, а жертвою злих,
Забув заповідь Бога «Не убий» на крові.
І порушив той мир свій на своїй же землі.
Укра1нським хлопцям, як 1дуть на в1йну
© Copyright: Васютович -Большакова Валентина, 2017
Свидетельство о публикации №117040300220
Свидетельство о публикации №117040300220
Рецензии