8 из 7 перевод на украинский

8 из 7 (Александр Ноцкий, http://www.stihi.ru/2017/02/27/6672)

В понедельник-тоннель прохожу без опаски,
чуть поправив дневного раздела дефис,
и опять из реальности делаю сказки
для угрюмых созданий, собравшихся вниз...
Я - граница давно равнодушного мира,
изменённого прихотью падшего там
позабытого в битвах за совесть кумира,
по которому здесь предавались мечтам...
Своевольничал днём...
Рифмоплетствовал ночью...
Рассекал терминатором полог небес
в безобразной надежде, что кто-то захочет,
чтобы я к воскресенью вот так же воскрес...
А ведь руки пусты!..
И вселенная зыбка...
Вот уйдёт понедельник, а дальше-то что?!..
Неужели опять терапия-улыбка
да безумие пятниц в кармане пальто?!..
И до вторника нет безусловной дороги?..
И пропала в объятиях скуки среда?..
Этот мир изначально давался немногим,
может именно в этом субботы беда?!..
Остаётся четверг с элегантным оскалом,
зазывающий в омут простых середин,
где в обычных причинах немого начала
растворяются сотни конечных причин...
........................
Подмигнул над крылом, и коснулся беспечно
неотправленных писем себе самому...
Говорят, что мы - символ...мясного на Млечном,
непонятный сегодня уже никому..:)

8 з 7 (вільний переклад П.Голубкова)

В понеділок - проходжу тунель без опаски,
Ледь поправивши розділу денний дефіс,
Я з реальності знову робитиму казку
Для похмурих створінь, що зібралися вниз...

Я - межа вже давненько байдужого світу,
Що був змінений примхою впалого там
І забутого в битвах за совість кумира,
По якому вдавалися мріям ми: «Ах!..»

Своєвольничав вдень... Віршував серед ночі...
Розсікав термінатором полог небес
У потворній надії, що хтось там захоче,
Щоб і я до неділі ось так же воскрес...

Але ж руки пусті!.. І хисткий всесвіт трішки...
Ось піде понеділок, а далі що то?! ..
Невже знову якась терапія-насмішка
Та безумство всіх п'ятниць в кишені пальто?! ..

Без умов - до вівторка немає дороги?..
І пропала в обіймах нудьги середа?..
Багатьом  не давався спочатку світ трохи,
Може, саме у цьому суботи біда?!..

Залишився четвер з елегантним оскалом,
Зазиває у вир він простих середин,
де в звичайних причинах початку - бувало,
Розчинялися сотні кінцевих причин...

Підморгнув над крилом, і торкнувся безпечно
Невідправлений лист собі, місяць тому...
Кажуть, ніби ми - символ... м'ясного на Млечнім,
Нині незрозумілий вже хоч будь-кому…