До кого струна моя перша озветься?
До тебе країна кохана,
А сонечко зверху блищіть і сміється,
Країна, країна жадана.
До кого струна моя перша озветься?
До рідного татка тай мати,
Подяка до них, мов на крилах несеться,
Не дай Боже їх нам ховати.
До кого струна моя перша озветься?
До мови немов соловейко,
Сміється, та ні, мені це нездається,
Рока ще рахує лелеко.
До кого струна моя перша озветься?
До гаю, лісів, хуторів,
До рідного люду що в ранку проснеться,
Хоча він від праці зчорнів.
До кого струна моя перша озветься?
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117040206088
Свидетельство о публикации №117040206088
Рецензии