Піздній~ бо час, сонечко згас,
Тому й лягаймо і засинай мо,
В мандри пориним, ліжко покиним,
В снах щоб блукать, казку шукать.
Піздній~ бо час, тепленько внас.
зІРКИ СХИЛИЛИСЬ І ЗАЖУРИЛИСЬ,
сИНКУ НЕСПИТЬ, ЧОМУСЬ КРИЧИТЬ.
сЛЬОЗИ ВТИРАЄ, МАТІР ГУКАЄ,
пІЗДНІЙ~БО ЧАС, ЩО БОЛИТЬ В НАС?
чИ МОЖЕ ЗЛЯКАВСЯ, В САМОТІ ЩО ЗАСТАВСЯ,
пІЗДНІЙ~БО ЧАС, СВІЧЕЧКА ЗГАС.
мЕНЕ НЕБАЧИШ, ГІРКО ТАК ПЛАЧЕШ,
пОРЯД СТОЮ, ПІСНЮ ПОЮ,
пІЗДНІЙ~БО ЧАС, РАДІСТЬ У НАС.
сИНКУ СМІЄТЬСЯ, СПІВ НАЧЕ Б ЛЛЬЄТЬСЯ,
сон знов іде, казку веде,
Піздній~бо час.
П здн й бо час, сонечко згас. Колиска 2
© Copyright: Людмила Дубищева, 2017
Свидетельство о публикации №117040205706
Свидетельство о публикации №117040205706
Рецензии