Жалкую я,що роки одшуміли,
Жалкую я,що швидко одійшли,
Жалкую я, що у житті ми не зуміли,
Йому зупинки вічної знайти.
Жалкую я,що хліба не доїли,
Жалкую я, що солі не знайшли,
Жалкую я, що і борщу не доварили,
Бо ми увесь поїсти б не змогли.
Жалкую я, що розуму не мали,
Жалкую я, що висоти не досягли,
Жалкую я, що сніг цей рік розтанув,
Біжать до моря весняні струмки.
Жалкую я, що не бували за кордоном,
Жалкую я, що і курорти їхні обійшли,
Жалкую я, що не змогли колись загоном
К багаттю трошки ближче підійти.
Жалкую я, що не ростуть банани,
Жалкую я, що мавп у нас нема,
Жалкую я, що не побачим крізь тумани,
Як до оселі підійшла морозяна зима.
Жалкую я, що підійшли останні миті,
Жалкую я, що після них не пожалкуєшь,
Жалкую я, що однесуть кудись у вирій,
Де, люба, ти мене не поцілуєшь.
Жалкую
© Copyright: Виталий Костылёв, 2017
Свидетельство о публикации №117033106404
Свидетельство о публикации №117033106404
Рецензии