Колись і тепер
(Сонет)
З мобілок – мудрість і новини,
а на додаток – Інтернет.
Злізає з неба по драбині
на людну вулицю поет.
Вже і йому, що тій пташині,
за співи та за творчий лет
ні шани, а ні копійчини.
Отак життя пішло вперед.
Колега старший носом синім
державні зернятка клював.
Мав житло, їздив на машині,
публічно платно виступав.
Тепер гикнеться хай Тичині,
що в гонорарах утопав.
––––––––
©Анатолій Загравенко.
Когда-то и теперь
© Copyright: Анатолий Загравенко, 2017
Свидетельство о публикации №117033103180
Свидетельство о публикации №117033103180
Рецензии
