Елена Телига. Верность

Автор: Елена Ивановна Телига (укр. Олена Іванівна Теліга; урожд. Елена Шовгенова; 1906—1942) — украинская поэтесса и литературный критик, член ОУН.

Вольный перевод Инессы Соколовой

(при переводе незнакомых слов пользовалась электронным переводчиком http://translate.google.com)

ВЕРНОСТЬ

В дни праздников, при непогоде, в будни,
Чтоб сохранить бесценность ярких красок,
Сокровищем была, меняла маски,
Подпитку получая в час полудня.

Когда меня он бросил беззаботно,
Запряталась с тоской в покой глубоко,
В другие страсти шумного потока,
Которые не смыть, бесповоротны.

Есть у людей до ценностей порывы,
К ним тянутся, коль кто-то кинул.
Но мне не надо, легче просто сгинуть,
Забыть, что было в прошлом, без надрыва.

Ведь есть такие, кто при сильной вере,
Не ведая усталости, истомы,
Общается с цветами в грустном доме, 
Печаль шагами одиноко мерит.

А за окном шумят, шумят деревья,
Закат кровавый, солнце – словно рана,
Раскрыта книга на столе с романом.
Она его. Забылась на мгновенье.

---

Оригинал

Олена Теліга – ВІРНІСТЬ

Від сонця свят і непогоди буднів,
Щоб не змінилися бесцінні фарби,
В твою скарбницю я складала скарби
Які дає мені моє полудне.

Скарбницю ту ти залишив безжурно,
А я сховала у глибокий спокій,
Де інших пристрастей рвучкі потоки
Її не змиють у годину бурну.

Приходять люди й золоті пориви
Дають за скарби, що господар кинув, -
Та я не хочу за найвищу ціну
Віддати те, чим володіє Привід.

Так часом хтось у невимовній вірі,
Яку не вбити ні рокам, ні втомі –
Пильнує квіти у порожнім домі
І сум кімнат самітнім кроком мірить.

Перед вікном шумлять, шумлять тополі
І захид сонця – мов кривава рана,
А на столі розкрита книжка Пана,
Що може не повернеться  ніколи.