Спогади гріють мене про акацію,
Ту, що розкішно росла біля двору.
«Запах найтонший!» - сусід наш мав рацію…
А деревце все тягнулося вгору.
Гарно цвіла всім на радість акація.
Чи ж бо, красуне, й сьогодні - рясна?
Чи ти пішла під бурхливі овації
Перебудови, що села знесла.
Де ж і лишились - картина невтішна:
Скрізь бур'яни, що в людський стали зріст,
Там де цвіла нареченою вишня,
Гонить дичок – вже розрісся мов ліс.
Перебудова! О, перебудова!
Розповідав міфи нам Горбачов.
Скільки надії вселяло це слово!
Брешуть нам, брешуть… та віримо знов…
2013р
Та вiримо знов
© Copyright: Наталья Люшневская, 2017
Свидетельство о публикации №117033005276
Свидетельство о публикации №117033005276
Рецензии
Хорошо. (Апостроф можно взять в английском регистре)
Владимир Мазурин 11.09.2017 19:46 • Заявить о нарушении
Владимир Мазурин 11.09.2017 19:46 • Заявить о нарушении
Спасибо, Владимир, за отзыв. за"Понравилось"Попыталась поставить апостроф по вашему совету. С Добром!
Наталья Люшневская 11.09.2017 20:57 Заявить о нарушении
Наталья Люшневская 11.09.2017 20:57 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.