День солнце ныне щедро раздавал...

День сонце щедро нині роздавав
І розсипав проміння, мов намисто...
Від нього задзвеніло сонне місто,
Немовби на цимбалах хтось заграв.
Й під небо зафарбовані в блакить
По вулицях дзвінкі помчали хвилі...
Довкола люди миттю стали милі,
Всі якось подобрішали на мить.
Мабуть, здалося їм, що в небуття
Всі негаразди вже пішли й печалі,
І сонцем вщерть залиті сині далі
Щасливе обіцяють лиш життя...
А якщо й справді буде саме так?
Бо навесні ж збуватись мають мрії!
День, що минув, подарував надію.
А може, це від Бога добрий знак?


Рецензии
Щиро, від душі...як струмочки - рядочки...
Нехай збуваються мрії...

Лида Скрипка   30.03.2017 16:31     Заявить о нарушении