Життя у смуги i хрести
Життя у смуги і хрести,
Куди іти, і з ким іти,
І, що сказати мусиш ти,
Ніхто не знає?!
Ми не подібні вже на всіх,
Скрізь чуєм плач й нелюдський сміх,
Це, як розплата за той гріх,
Що ми не знаєм.
І знову день, неначе ніч,
Знов сірий стрій стоїть облич,
І я стою, такий, як всі,
А ти кричи, а ти поклич,
Ти розбуди цю темну ніч!
Приходжу я, приходиш ти,
Чи з під землі, чи з висоти,
Нема доріг, лише мости,
Усе без краю.
Не чують слів, не бачать снів,
Переросли свої батьків,
І навіть сталь міцних ножів
Вже оминає.
І знову день, неначе ніч,
Знов сірий стрій стоїть облич
І я стою, такий, як всі,
А ти кричи, а ти поклич,
Ти розбуди цю темну ніч.
Свидетельство о публикации №117033003642