Проходить все...
Цвіт з вишень десь проходить
Проходять пристарілі поїзди
Під руку тебе інший в парку водить
Хоч серцем ти не згідна з ним іти
Проходить буревій та снігопади
Навіяло у душу хуртовин
Життя минає швидко без оляду
Лиш спогади лишають нам новин
Шкода, що ми кохати не навчились
Жалієм, що любов кудись відходить
І лиш у снах один одному снились
А все кудись дівається...
проходить
Отак і все життя ...
Десь дінеться, мине
Зайду в кафе і випью келих пива
Приємна продавщиця нагадує тебе
Волосся, очі... ніжна і красива
Текст
© Copyright: Мокренко Хром Олег, 2017
Свидетельство о публикации №117033010585
Свидетельство о публикации №117033010585
Рецензии