Де причаїлося щастя?
Чом так багато із нас
Хворі від дум про нещастя,
Яке чатує весь час?
Мабуть тому, що бажаємо
Щастя завжди, повсякчас.
Всюди його ми шукаємо,
Та не йде щастя до нас.
В чім є загадка людини?
В чім є загадка буття?
Прагнемо гожої днини,
Прагнемо мед від життя.
Прагнемо, прагнемо, прагнемо -
Не задоволені всим,
Але чим менш щастя прагнемо,
Тим поруч будемо з ним!
Щастя не десь далеко,
Щастя в тобі самому,
Щастя в житті людському,
Та в існуванні земному!
Людина тоді щаслива,
Коли може світ вітати.
Не брати повинна людина,
А частку свою віддавати!
А краще коли зрозуміє,
Задля якої мети,
В світ добрих дій та надії
Мала свій шанс прийти!
Ти любий друже затям,
Та зрозумій лиш на мить,
Що полювання за щастям,
Треба нам всім зупинить.
Хто лиш про краще мріє,
Хто лиш життю радіє,
Хто не смутніє лицем -
Той пізнається Творцем!!!
про щастя
© Copyright: Сергей Карюк, 2017
Свидетельство о публикации №117032809296
Свидетельство о публикации №117032809296
Рецензии
Сергей! Замечательные, мудрые строки! Полностью с Вами солидарна!
С уважением,
Ольга Квиташ 22.12.2017 23:57 • Заявить о нарушении
С уважением,
Ольга Квиташ 22.12.2017 23:57 • Заявить о нарушении
Спасибо Оля. Мысли, правда, я подглядел в одном рассказе, они мне понравились и я написал этот стих. Кстати есть ещё одно стихотворение на прозу из интернета,о том с чего Бог создал женщину:"Адам и Ева". Рекомендую прочесть.С уважением Сергей.
Сергей Карюк 24.12.2017 20:38 Заявить о нарушении
Сергей Карюк 24.12.2017 20:38 Заявить о нарушении