Втисни собі в тіло грім чистого неба
Черпни руками,з прірви землетрус.
З'їж гнівом,донизу відірваного нерва,
Чекати страху,наче мозку струс.
Занепад часу,бруд,пригнічення ідей,
Обпалена свідомість,кислотою,до кісток.
Розбитий до молекул сутністю людей,
По склу свій впевнений зробивши крок.
Прокидайся в диму! Досить безсоння!
Алмазом вспорота гнилая туша.
Вдихай себе,ти стертий, ти в безодні.
І лий себе! Лишиться просто суша.
Тягнеш в підкорці кричиш,захворів.
Ввесь порваний в синцях кривавих.
А голову, вогонь пекельний оповив.
Вже боляче і нудить від думок іржавих.
Вересень - Жовтень 2016 р.
Тво обличчя
© Copyright: Мышко Бескровный, 2017
Свидетельство о публикации №117032801308
Свидетельство о публикации №117032801308
Рецензии