Уява

Книгу поклала на стіл я
І уявила картину
Дівчина йде красива
На шиї її перлина

Вона не бачить паркану
Йде повз й не боїться
Їй дорослішати рано
Подряпина лиш загоїться

Її молоде обличчя
Надихає жити далі
На руці каблучка срібна
м І бажання навпрочуд файні

Коли вийде сонце з пастки
Квіти солодко пахнуть
Щ о треба людині? Ласки
А без цього істоти зачахнуть


Рецензии