Я не думала, що так можна
Відкривати навстіж хвіртку
І впускати правду ложну
Солодко- гіркого відтінку
Байдужість у горлі стала
Не просто тугу вгамувати
Я цілу ніч не спала
Це мовби в воду пірнати
Місяць ніжно сміється
Даруючи сяйва вічні
Так мабуть ведеться
Заснуть вечори цинічні
Ліхтарики погаснуть
Обернеться в темряві місто
А я розпалю багаття
І стане в душі знов чисто
Ложна правда
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2017
Свидетельство о публикации №117032703054
Свидетельство о публикации №117032703054
Рецензии