Страдающие
(Сонет)
Громада поки первісна та військо
уже доволі навчене й уміле.
Мотиги на озброєнні та стріли.
А землі з часом будуть українські.
Бої захисні а чи лиходійні
удачливі лиш тим, що справні й смілі.
Смертельні наконечники у тілі
тим більше камінь той, що дробить кістку.
Міняються епохи горезвісні,
що їм людських смертей усе замало.
Та хлинуть за навалою навала.
Не з кременя вже й зброя, а залізна.
І в наші дні найбільше постраждалих
серед невинних, немічних та ніжних.
––––––––
©Анатолій Загравенко.
Свидетельство о публикации №117032603386