Не покида мене кохання

Думки  поза  моє  бажання
Так  міцно  в  свій  полон  взяли…
Не  покида  іще  кохання,
Що  зародилося,  коли

Відлютували  вже  морози,
Сніги  струмочками  зійшли,
Бруньки  обсіли  верболози
Й  такі  ще  юні  ми  були…

В  коханні  б  тім,  мов  пташкам  в  житі,
Купатись,  та  вже  щось  не  те…
Літа – літа,  куди,  скажіте,
Ви  нас  так  швидко  несете?..

---


Рецензии
Не зовсiм зрозумiв, у попередньому вiршi той же самий змiст,що й у цьому,але все одно гарно!

Николай Исаев 3   30.03.2017 23:52     Заявить о нарушении