Ми разом натхненно спiва мо Богу,
Вплітається пісня у гір красоту.
І видно чудово до неба дорогу -
У спільності скорено цю висоту!
Зникає все темне на лоні природи,
У захваті ми, перехоплює дух!
В суворості сосни ступили на гри,
Росинки — неначе перлинки навкруг!
Стає зрозуміло, чому на вершинах
Бог волю пророкам Своїм відкривав:
До гір ближче небо! І в просторі синім
Чіткіше лунають Господні слова.
І хочеться бути тут разом ще довго.
В єднанні духовнім молитись, співать,
Забувши печалі, недолі, тривоги,
Чекати, як зійде роса-благодать...
Так, це — очевидна від Господа милість,
Зо славимо разом Велике Ім’я.
Але ми повинні йти вниз, щоб на ділі
Побачили люди: ми в Бозі — сім’я.
Давайте усі там, в надзоряній висі
Зустрінемось разом, і пісню нову
Христу заспіваємо щиро, велично.
Продовжимо там нашу спільну хвалу.
2007 р.
Свидетельство о публикации №117032503318