Берегиня моя, заклопотана мати,
Восени журавлиний трикутник не клич...
Знов згадаєш – за пам'яттю, там потойбіч,
Наче мариться два силуети і хата,
Де тополі малі, чорнобривці чаклують,
Колискова добраніч, вгамований день.
Очі всміхнені знову - літа не панують.
А на схід треті півні дарують пісень.
Берегиня моя, як турботлива мати
Ти вплетала в косу оберег і тепло,
Із любов'ю до мене призначенє свято –
В долі щастя-богиня взяла під крило.
Берегиня моя, мати, прошу пробачить,
У заплутаний час ми були потойбіч
Від маєтка духовного, в колі невдачи,
Не впросила я в Бога: «Увагу позич».
Берегиня моя, знепритомлена мати,
Зацілую я руки і очі, й чоло.
Заспокоїти душу і слово дістати -
І до тебе добріше, щоб небо було.
23.03.2017
БерегИня моя, заклопОтана мАти
© Copyright: Светлана Пузина, 2017
Свидетельство о публикации №117032510321
Свидетельство о публикации №117032510321
Рецензии
БлагоДарю, Анатолий, я сама от себя не ожидала, что на укр. языке так можно писать. Люблю это своё произведение.Успехов тебе!!!
Светлана Пузина 04.07.2017 18:39 Заявить о нарушении
Светлана Пузина 04.07.2017 18:39 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.