***

Пекельний квітень 86 – го
Чорнобиль від галасу людства здригнеться
Стає дуже страшно і навіть моторошно
Країна з великим лихом зіткнеться

Палає весна темно - чорними хмарами
Повітря запахло евакуацією
Життя забарвлене червоними атомами
З ознаками дивної радіації

Напередодні жахливого року
Сталась історія ніжних стосунків
Це було кохання від Бога
З присмаком ніжних, як сніг, поцілунків

Хвилини щастя, немов той дощ,
Короткочасний з сумом в очах
Годинник з любов`ю, подарований ним
Лежить на душі у заплаканих снах

Дитина, народжена від почуттів,
Які захлиснули з безмежною силою
Врятувала її від трагічних шляхів,
Які вели до безодні сивої

Знадобилось, здається, цілих 30 років
Щоб знов воскресити кохання розгублене
Ще кілька маленьких до зустрічі кроків
І вони знову разом, у щастя закутані

Чорнобильський дзвін пролунав знов з минулого
Як спомин про лихо страшної трагедії
Великий уклін ліквідаторам-воїнам,
Що світ захищали від сліз епідемії