Дотик троянди обпік мою душу
Здається, німі всі слова
Люди, порадьте робити, що мушу,
Коли зустрічає нудьга
Я ще не забула палкі обійми
І дружній вигук «привіт»
Ці відчуття неймовірно сильні,
Що ніжно дарують політ
Інші скажуть, що це дрібниці
Тримати руку в руці
Це мовби знов народитись
Присягнутись на алтарі
Я опинилась в полоні кохання
Солодкому, наче вино
Як жаль, що хвилини зітхання
Епізоди сумного кіно
Але кохання меж не знає
Я все одно його люблю
Сніг на околицях розтає
Лиш я до серця ключ знайду
Люблю
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2017
Свидетельство о публикации №117032407661
Свидетельство о публикации №117032407661
Рецензии
