Чотири місяці так швидко пролетіли
А в серці не загоюються шви
Я кожний день так вирватись хотіла
З палких обіймів лютої зими
Невже я дочекалась цього часу
Тебе побачу, в очі зазирну
Сльозинки щастя я не втрачу
По-дружньому тихенько обійму
Я залишаю недопиту каву
На скатертині з віршів і думок
Читаю одиноку драму
Про почуття із пелюсток
Я роздивляюь фото у альбомі
І розумію, щастя – це сім`я
Коханий мій так близько і зі мною
Під серцем б`ється ніжне дитинча
Недопита кава
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2017
Свидетельство о публикации №117032407632
Свидетельство о публикации №117032407632
Рецензии