Я розлюбила вже тебе давно
Мені кохання стало комом в горлі
Брешу собі і дихаю в вікно
Не хочу грати ілюзійні ролі
Забути намагалась хоч на мить,
Але любов цю викреслити важко
І дощ не перестане лить
Ти – сон мій, що потрапив в дивну пастку
Конвалії з-під снігу піднялись
І усміхнулись березневими сльозами
Від щастя краплі смутку не лились
Вони здавались тільки пелюстками
Багато парубків гуляють в парку мрій
Але ця пристрасть поглинає знову
Канатної дороги буревій
Відніс мене далеко, вниз угору
Сон
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2017
Свидетельство о публикации №117032407624
Свидетельство о публикации №117032407624
Рецензии