Вона розчавила сонце в келиху
Солодко-терпкої небезпеки
Палали думки, вкриті нервами
І зупинялось серце від спеки
Байдужість вкрила землю плямами
Із відтінком нічного мохіто
Тінь від від коханння ще й досі плавала,
Заблукавши в холодне літо
Забутий вечір втрачає пам`ять
Термос із кавою досі теплий
Може дощ знову сльозами заплатить
За відчай вже трохи веселий
Вона кине спогади в попіл
Перев`яже любов мотузкою
Вже не чутно, що мрія стогне,
Бо життя отруїлось пігулкою...
Спека
© Copyright: Татьяна Алексеева 17, 2017
Свидетельство о публикации №117032407551
Свидетельство о публикации №117032407551
Рецензии
