Весна крадеться потихеньку,
А мое серце так бажа,
Щоб вкрилась квітками земленька
Й травичка рясно проросла.
Й зелене ніжне покривало
Пестило ніженьки мої.
Весна вже нібито й настала-
Вже чутно трелі солов'їв
Та поки що дерева голі
Та дмуть нелагідні вітри,
Дощ ллє та сіре все навколо,
Неначе й не було весни.
Й чомусь на серці й досі зимно,
Під товтим льдом спить душа,
Хоч всі повторюють невпинно:
"Весна прийшла, весна прийшла"!
Але чомусь її не бачу -
За вікнами знов листопад-
Чому ти, весно, так ледаче
Прикрасила у дворі сад?
Ледь пробивається травичка
Й вітри холоднії гудуть,
Сонце сховалось. Що за звичка
Не йти, коли тебе зовуть!!!!!!
І знов, і знов похолодання
Чекаєм чергового ми.
ТА ЯК НАБРИДЛО ЦЕ ЧЕКАННЯ-
Я ХОЧУ СПРАВЖНЬОЇ ВЕСНИ!!!!!
Я хочу справжньо весни!
© Copyright: Лолита Литвиненко, 2017
Свидетельство о публикации №117032400269
Свидетельство о публикации №117032400269
Рецензии