Коли дивишся мені вслід,
Всміхаючись губ куточками
Тане серце, як від сонця лід,-
І весніють в душі струмочки!
Обережно мене обіймеш –
Молоточки стукають в скронях.
Скажеш, що кохаєш без меж –
Я сховаюсь в твоїх долонях!
А життя – лише круговерть,
погляд в себе, наче в люстерце…
Що тепер мені, навіть, смерть,
Коли поряд любляче серце!
Коли дивишся...
© Copyright: Валентина Козачук, 2017
Свидетельство о публикации №117032410089
Свидетельство о публикации №117032410089
Рецензии
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.