Як хороше весною у гаю!

Як хороше весною у гаю!
Хоч все навкруг ще сіре і буденне,
Та вже віщують радісну весну
Тонесенькі травиночки зелені.
Відкрила синє очко сон-трава,
Й сміється між торішнім прілим листом,
Синичка десь виспівує: «Весна!»
А небо по-весняному блакитно-чисте.
Вже визирають з кожушків цупких
На вербах ніжні котики-листочки,
Пройшов весняний дощ і у гаю
На різні голоси дзвенять струмочки.
І різку, що, здавалося, ще спить,
Промінчиком лоскоче стиха сонце,
А в хаті галаслива дітвора
На вулицю аж рветься крізь віконце.
Ось скоро прилетять з теплих країв
Лелеки, стомлені далекими путями,
Земля проснулась, жде господарів,
Коли ті вийдуть в поле із плугами.
Як хороше весною у гаю!
Все прокидається, радіє, оживає.
Радію й я, бо лиш прийде весна,
Душа моя, мов пташечка, співає!

Ольга Соколовська ©


Рецензии