Iван Хреститель

Іван  Хреститель

Серед  народжених  жінками,
Пророка  більшого  нема,
Понад  Хрестителя  Івана –
сказав Ісус - і  не  дарма,

Ви так дивуєтесь на нього,
Бо він, ще  більший  ніж пророк,
Це той, кого  мою  дорогу,
Послав  приготувати  Бог.

Теж  саме,  ще  пророк  Ісая,
За  сотні  років  промовляв -
Він  голос  того, хто  волає
в  пустелі.  Вісник  цей  постав,

Щоб  вирівняти шлях  Месії -
Це  значить,  людям  їх   серця,
Приготувати  для  спасіння,
Яке  надходить  від  Творця.

Він  кликав  люд  до  покаяння,
Хрестив  в  позбавлення  гріхів,
Водою  річки  Іордана,
І  фарисеям  говорив:

«Зміїний  роде, хто  вас  бігти,
Від  гніву  Божого  навчив,
Не  виправдовуйтесь, а  гідний,
Плід   покаяння   учиніть».

А  що  для цього нам  робити? -
питали  митник,  чи солдат,
Він  радив  суть  свою  змінити,
Бо  хрещення  лише  обряд.

І  тих, хто  думав  легковажно,
Вода  все  змиє  -  докоряв,
І  що  очищення  є  справжнє,
Це  жити чисто - так  навчав.

«Я  тільки вас  хрищу  водою -
казав  предтеча, -  та  прийде,
Потужніший, слідом   за  мною,
Що  хрестить  Духом  і  вогнем».

В  руці, бо  віячку  Він  має,
І  перечистить  нею  тік,
Зерно  в  комори  позбирає,
Полову  ж,  спалить  у  вогні.

І  Він  прийшов із  Назарету,
Бо  час  служіння  вже  настав,
І  згідно  Слова  Заповіту,
Івана  хрещення  прийняв.

«Це  допусти, бо  так  годиться,
Нам  правду  виконати  всю» -
сказав на те,  що  той  хреститься,
У  нього мав, а не  Ісус.

І  з  неба  тут  почувся  голос :
«Це  є  улюблений  мій  Син»,
І на  Христа  спустився  голуб,
Зійшов на Нього  Дух  Святий.

Це – Богоявлення,  в  істотах,
у  трьох  в цю  мить  Господь  постав,
Бог  в голосі, а  Син у плоті,
А  Дух,  як  голуб  виглядав.

Шляхи  їх  потім  розійшлися,
Христа  диявол  спокушав,
Івана  ж  взяли  до в’язниці,
Де  голову  свою  він  склав.
…
Іван,  то  був  пророк  від  Бога,
Але  Христос  таке  сказав,
Що в  Царстві  Божому  за  нього,
Найменший, значно  більшим  став.

Те  Царство нам Христом  відкрите,
Та  щоб  у  нього  увійти,
Нам треба  зверху  народитись,
Колись  від   Духа і  води.

Ні  в  свято  Хрещення  водою,
Кропити треба  нам  тіла,
А  до  Христа прийти  свідомо,
І  віддалятися  від  зла.

Бо там, в  Йордані  нам  Хреститель,
Вказав  оцим  великим  днем,
Від  Кого  можемо  спастися,
Або  хреститися  вогнем.

Тож  після  віяння  в  полові,
Мій  грішний  брат  не  опинись,
Не  обирай  вогонь  в  шеолі,
А  в  життя  вічне   охристись.