Один iз сотнi

Один із сотні*

Буває друг, – говорив Сломон, –
який навіть більш, ніж брат.
До зустрічі з ним, існує закон,
ти схибиш сливе стократ.
Всі майже із сотні в твоїй душі
угледять лиш власний гріх.
І тільки один у повній глуші
підніметься проти всіх.

Та ні спокуса, ні навіть мольба,
дружби не дасть у житті.
Майже всі з сотні підуть, як юрба,
доки їм це по путі.
Поки їм світить слава твоя,
вабить промінь удачі.
З сотні один лиш зімне своє я,
мовчки і не заплаче.

Будуть відкриті для друга завжди
настіж гаманець і дім.
Сміло повідаєш те йому ти,
про що не скажеш другим.
Всі майже із сотні стануть крутить,
бачачи свій лише зиск.
Тільки один душу схоче відкрить
й натяків жодних на тиск.

Знають обидва буває пора –
треба сліпа довіра.
Друг щоб за друга став ніби гора,
щоб панувала віра.
Всі майже із сотні, почувши грім,
схочуть сховатись в кущах.
Вірним тобі буде тільки один –
в пекло, в петлю, без плаща!..

22.03.2017

* Спроба перекладу чи за мотивами твору Редьярда Кіплінга „Сотий“.

Редьярд Киплинг
СОТЫЙ
Бывает друг, сказал Соломон,
Который больше, чем брат.
Но прежде, чем встретится в жизни он,
Ты ошибешься стократ.
Девяносто девять в твоей душе
Узрят лишь собственный грех.
И только сотый рядом с тобой
Встанет – один против всех.
Ни обольщением, ни мольбой
Друга не приобрести;
Девяносто девять пойдут за тобой,
Покуда им по пути,
Пока им светит слава твоя,
Твоя удача влечет.
И только сотый тебя спасти
Бросится в водоворот.
И будут для друга настежь всегда
Твой кошелек и дом,
И можно ему сказать без стыда,
О чем говорят с трудом.
Девяносто девять станут темнить,
Гадая о барыше.
И только сотый скажет, как есть,
Что у него на душе.
Вы оба знаете, как порой
Слепая верность нужна;
И друг встает за тебя горой,
Не спрашивая, чья вина.
Девяносто девять, заслыша гром,
В кусты убечь норовят.
И только сотый пойдет за тобой
На виселицу – и в ад!
Перевод Г.Кружкова