Непачутыя словы

Па-над лугам-ракой лёг бялёсы туман,
быццам легла вакол пакрывала.
Мне здаецца, што Усё гэта самападман
i высокiх тут слоУ будзе мала.

Каля рэчкi як зданi зацiхлi кусты,
месяц нiзка навiс над вадою.
Нагадае, напэУна, прыгожыя сны
той, што Учора была не са мною.

СлоУ прызнання маiх не пачула яна,
словам "мiлы" мяне не назвала.
Не са мною трымцела як арфы струна
i дзявочай душой трапятала.

      *   *   *     21.03.2017 г.

Неуслышанные слова

Вдоль реки по лугам лёг белёсый туман,
будто травы накрыл покрывалом.
Показалось, что всё это - самообман,
и высоких тут слов будет мало.

Возле речки - как тени - затихли кусты,
и зависла луна над водою.
Это всё мне напомнило дивные сны
с той, что рядом теперь не со мною.

Не услышала слов моих нежных она,
и любимым меня не назвала.
Нет, не мне подпевала, как арфы струна
и девичьей душой трепетала...
*    *    *
Сердечно благодарен Дефонтеру за перевод.
__________________________________
Непочуті слова(переклад Крука)

Понад лугом-рікою ліг білий туман,
ніби вкрилося все покривалом.
Та здається мені, все це самообман
слів високих тут буде замало.

Біля річки - примарами стихли кущі
місяць низько завис над водою.
Він смакує, мабуть, тої дівчини сни
що учора була не зі мною.

Слів признання мого не почула вона
словом “милий” мене не назвала.
Не зі мною тремтіла як арфи струна
не мені про кохання шептала.
* * *
Крук, очень Вам благодарен.
________________________________
Вільний переклад з білоруської
на українськуНіни Трало:

Понад лугом рікою розлігся туман,
ніби біле, м'яке покривало,
та здається мені, що усе це обман
і високих тут слів буде мало.

Біля річки примарами стали кущі,
місяць низько повис над водою...
Нагадає, напевно, весняні дощі
тій, що вчора була не зі мною.

Слів зізнання моїх не почула вона,
не назвала мене словом "милий",
не зі мною тремтіла, як арфи струна,
і душею дівочою мліла...
                *    *